Як вибрати зварювальні електроди

Майже будь-які будівельні роботи не обходяться без зварювання. Досвідчені працівники легко знаходять електроди для конкретних запитів. Але як бути новачкові і купити найкращі, не помилитись у виборі? Та й для професіоналів не секрет, що у продаж час від часу надходить продукція нових розробок. Такі запити легко вирішує інтернет-магазин. WeldМаркет . Його розташування у Києві допомагає клієнту отримувати товар зручно у будь-яке місто України.

Чим і що варити, як розібратися

Широкого поширення набуло інверторне дугове ручне зварювання та напівавтоматичне. Це недорогі апарати, які застосовуються навіть у домашніх умовах, підходять для новачка. Невеликі розміри спрощують роботу у важкодоступних місцях. Електродами варять матеріали з:

• Вуглецевих сталей;
• Низьковуглецевих;
• Теплостійких (жароміцних);
• Високолегованих корозійностійких;
• Нікелевих сплавів;
• Чавуна;
• Алюмінію;
• Кольорові метали (в т.ч. міді).

Крім з’єднання, електроди виконують наплавлення. Для якості вибирають електрод з хімічним складом, близьким до металу елементів, що зварюються.

Електрод це

Електрод складається з стрижня електропровідного матеріалу, і може бути з покриттям або без. За своїми властивостями та характеристиками електроди можуть бути:

• Плавлячі: від нагрівання дуги змінюють свій стан і, змішуються з основним металом у зварювальній ванні, тим самим виходить шов;
• Неплавлячі: стійкі до прогріву в кілька тисяч градусів, при цьому розплавляється метал самих деталей, який утворює шов.

Основні компоненти, що входять до складу електрода, відрізняються відсотковим співвідношенням вуглецю, кремнію та фосфору. Класифікація за марками відображає різні співвідношення і набори елементів.

Тип чи марка, як вибрати

Електроди для зварювання не можна вибрати тільки визначивши тип або марку, ці два параметри існують нероздільно, але несуть різні значення. Насамперед визначимо тип електрода для зварювання. Він характеризується різницею в обмазці.

Застосовують найчастіше чотири види обмазки:

1. Основне позначають «Б»;
2. Кисле – “А”;
3. Целюлозне – “Ц”;
4. Рутилове – “Р”.

Існують комбіновані:

• АР – рутилово-кисле,
• РБ – рутилово-основне,
• РЖ – рутилове змішане з порошком із заліза,
• РЦ – рутилово-целюлозне.

З чого складається кожен тип електрода і для якого виду зварювання підходить, яка обмазка краще. Розберемося по порядку.

Нанесена на електрод обмазка у разі підвищення температури перетворюється на газоподібний стан, покриваючи зону навколо майбутнього шва, чим перешкоджає попаданню кисню у робоче середовище. Така дія забезпечує більш міцні та довговічні з’єднання.

Основне(карбонат магнію, кальцію, таких як мармур, доломіт та магнезит). Переважно працюють постійним струмом, в іншому варіанті необхідне додавання плавикового шпату для розбавлення шлаку, а це погіршує якість шва.

Застосовують електрод у роботах з відповідальними сталевими конструкціями, враховуючи високу пластичність швів. На вигляд шви виходять об’ємними та грубими.

Кисле (оксиди заліза, марганцю). Вони додають до дуги багато кисню, зменшуючи натяг поверхні, наділяючи метал тягучістю. Час робіт зменшується, але виникає небезпека підрізу. Небезпечні оксиди, що виділяються марганцем, згубно впливають на здоров’я зварників, тому не популярні.

Целюлозне покриття. Головна відмінна характеристика – менше шлаку, використовують пріоритетно для зварювання вертикальних швів. У складі є органічні смоли, тальк, сплави заліза. До мінусів таких електродів відносять підвищену розбризкуваність, низький рівень пластичності.

Рутилова обмазка (рутил у суміші з кремнезем, карбонатом магнію або кальцію, феро марганцем). Мінімальне розбризкування. Шви виходять рівні, просто відокремлюється окалина. З такою обмазкою виходить легке повторне запалювання дуг, скорочується час роботи. Пари, що утворюються, безпечні для людини.

Змішані типи дозволяють розширити робочі можливості, працюють із будь-яким видом металів.

Крім відмінностей у обмазці, електроди можуть мати різну товщину покриття. Вимірюється співвідношенням загального діаметра до внутрішнього стрижня. Розрізняють 4 категорії обмазки:

1. Тонка, вони ж стабілізуючі електроди, позначають М, де співвідношення виражено 1,2 і вище;
2. Середня(С), показник від 1,45;
3. Товста(Д), називають такі електроди якісними, співвідношення менше або дорівнює 1,8;
4. Особо товста(Г), класифікують як якісні електроди, виражені понад 1,8 співвідношенням.

Цей показник взаємопов’язаний з якістю виконаного шва, чим вище – тим краще задано висотою 0,5-2,5 мм. Тонке покриття для електродів, що стабілізують, допомагає підтримувати рівність горіння дуг, розмір 0,1-0,3мм.

Марка. Електродного маркування для дугового ручного зварювання дуже багато. У ній закладена інформація про обмазку, товщину, положення зварювання, який тип струму і т.д. Повне маркування читати досить просто, ось як розшифровуються, наприклад, беремо марку АНО-21.

Повне маркування виробу включає покрокову:

• Літера з цифрою – ГОСТовий тип;
• Літери з цифрами – ким розроблено, його модельний номер;
• Діаметр електрода;
• Перша велика літера – який метал;
• Друга – тип обмазки;
• 2 цифри – опір розриву шва кгс/мм²;
• Подовження;
• У дужках – ударна в’язкість;
• Тип обмазки;
• Перша цифра – зварювальні положення;
• Друга цифра – полярність та тип струму.

Так розшифровують будь-яку марку електродів для електрозварювання, чи це завод зварювальних електродів Плазматек чи Суми-Електрод. Це виробництво України, де кожна фірма виробляє високоякісну продукцію відповідно до державних стандартів і норм.